Коли йдеш по вулиці побачивши красивий поржавівший люк, хочеься його сфоткати, або зелену дуже траву) і звиxайно зробити текстуру, милуєшся текстурами, милуєшся закинітісю тої двері, яка криво стоїть з потрісканою фарбою. Бачиш якийсь обєкт хочеться відтворити його у віртуальному світі.
Милуєшся потужністю реальноо світу. Сижу дома дивлюсь телік і бачу показують відео сюет з якогось міста, і зразу кидаєш очі на якусь стіну де так красиво випирають кирпічі яка поросла всякої травою і іншою рослинністю, і думаєш як таку текстуру знайти, де її знайти. Більш креативно дивишся на світ, сприймаєш його як заготовку(матеріал) для свого задуму. Отримуєш певний кайф від текстур особливо від реальних, які хочеться найскоріше перенести у віртуальний світ, ствоити карту з ними і на ній побігати.
а це в прямому, так і є )